Бізнес закликає НБУ послабити регуляторний тиск на небанківські фінустанови (Фото:НБУ / Flickr) 1 травня 2023 року спливає термін дії ліцензій небанківських фінансових установ на переказ коштів у національній валюті, виданих НБУ до початку введення в дію закону про платіжні послуги. Для продовження роботи після цієї дати такі фінансові установи повинні пройти процедуру авторизацію їхньої діяльності в порядку, визначеному Нацбанком. Читайте також: Анна Дерев'янко Не тільки війна. Що заважає залучати приватні інвестиції в Україну Проте експерти Європейської Бізнес Асоціації зазначають, що небанківські фінансові установи, які планують продовжувати діяльність з переказу коштів без відкриття рахунків, ризикують не встигнути отримати авторизацію до 1 травня через довгий термін розгляду документів та складну процедуру переліцензування для вже діючих учасників ринку. 
«За повідомленнями компаній, розгляд поданих пакетів документів наразі затягується — Нацбанк вимагає додаткові документи, не передбачені законодавством, та оригінали документів у письмовій чи електронній формі, що може бути проблематично в умовах воєнного часу. Фінустанови вкрай занепокоєні тим, що строк на отримання нових ліцензій сплине вже наприкінці наступного тижня, тоді як Нацбанком досі не було видано жодної ліцензії», — зазначає бізнес-спільнота.
«Відсутність ліцензій у небанківських надавачів фінансових послуг може спричинити перебої в роботі платіжного ринку України вже в найближчі тижні, а також призвести до значного скорочення обсягів безготівкових розрахунків та відкату безготівкової економіки, до розвитку якої НБУ доклав багато зусиль протягом останніх років. За оцінкою експертів Асоціації, ймовірне падіння ринку безготівкових платежів на 35−40%», — йдеться у зверненні.
Експерти ЄБА зазначили, що 94% сум переказів коштів в межах України у 2022 році здійснені у системах переказу, створених небанківськими установами.
«Таким чином, збереження можливості здійснення платежів із використанням послуг небанківських фінустанов є життєво необхідним для збереження показників безготівкових розрахунків, та забезпечення доступу до фінансових послуг для клієнтів (тим більше, що кількість емітованих платіжних карток зросла у 2022 році на 20%)», — йдеться у зверненні бізнес-спільноти.
Європейська Бізнес Асоціація неодноразово зверталась до регулятора щодо цього питання. Хоча у 2022 році граничний термін переліцензування було подовжено на три місяці, пропозиції бізнесу щодо зменшення тиску на учасників ринку залишились без розгляду.
«З огляду на це бізнес закликає Нацбанк оптимізувати процедуру переліцензування для успішно діючих небанківських надавачів платіжних послуг, щоб зменшити тиск на учасників ринку та сприяти впровадженню технологічних інновацій, передбачених законом про платіжні послуги», — резюмували у Асоціації.
Читайте також:
- Найгірша ситуація — у сфері екології. Для вступу в ЄС Україна має адаптувати 29 тисяч правових актів
- Бізнес б'є на сполох. Уряд заблокував торгівлю кондиціонерами та холодильниками
- «Не місце для кадрів податкової міліції». Бізнес назвав чотири пріоритети для оновленого Бюро економічної безпеки
Як повідомлялося, раніше українська бізнес-спільнота вимагала у Кабміну дозволити сплачувати борги міжнародним кредиторам.