Бібліотека або ресторан, спортзал чи автопаркінг, ба більше — церква: що може бути спільного у цих локацій? Генератор і старлінк, або інші клікбейтні аксесуари, які стали популярними за часів блекаутів.
Пам’ятаєте, як рандомні локації стихійно «самопроголошували» себе коворкінгами? Без ідеї і без жодного комплексного рішення.
Таке вульгарне зловживання поняттям коворкінгу насправді вбиває індустрію. Те що ми, зокрема в Creative States, винаходили та впроваджували як стандарти, а інші гравці ринку, вміло та не дуже, наслідували, сьогодні нівелюється вкрай.
Блекаут як рушій?
Наприкінці 2022, коли Україною ширилися серйозні блекаути, ми зіткнулися з новою хвилею ажіотажу — до нас щодня надходило більше 500 вхідних заявок щодо оренди місць для роботи з локацій Creative States. Спочатку ти з розумінням ставишся до цього «спалаху» і думаєш, що люди приходять за базовою потребою в облаштованому місці для роботи зі стабільним інтернетом та електропостачанням. Але одразу бачиш — вони прийшли до нас за звичайним життям, що охоплює набагато більше, ніж просто роботу. Почистити зуби, сходити в душ, поснідати гарячею їжею та просто відчути себе людиною.
Саме цього відчуття нас періодично хоче позбавити ворог своїми варварськими атаками, щоб локальна «піраміда Маслоу» звелася до банальних світла, тепла і води. Таку політику знелюднення переслідує росія, хоча і бачить, що у випадку українців це не працює. Тому що українці можуть пожертвувати благами цивілізації та комфорту, але завжди будуть тяжіти до відчуття «нормальності» всередині соціуму. Емпатія взяла гору над черствістю, жорстокістю та байдужістю, весь світ побачив, що жоден блекаут не приховає нестримну жагу до життя.