Про це заявив старший речник Єврокомісії Ерік Мамер, повідомляє Інтерфакс-Україна.
«Якщо ви уважно прочитаєте заяву виконавчого віце-президента (Валдіса Домбровскіса, — ред.), то побачите, що він сказав: заходи, які пропонує Єврокомісія, відтепер залежать від того, чи скасують ці країни свої односторонні заходи, щоб ми могли рухатися до більш європейських рамок», — сказав він на брифінгу у Брюсселі 20 квітня.
Коментуючи відсутність узгодженого спільного вирішення проблем, Мамер також наголосив на необхідності пам’ятати, що вони були повністю створені Росією через блокування експорту української агропродукції Чорним морем.
Відповідаючи на питання щодо ймовірності санкцій проти країн, які порушують європейське законодавство запровадженням таких односторонніх заходів, Мамер зазначив, що наразі стоїть мета — у результаті консультацій найшидше дійти спільного рішення.
«Коли у нас виникають проблеми з державами-членами, які вживають заходів, несумісних із законодавством ЄС, (…) ми не звертаємось безпосередньо до суду. Як правило, завжди є, принаймні, фаза, коли ми проводимо обговорення з державами-членами Так чому б і тут не провести таку ж процедуру, особливо з огляду на виняткові обставини…», — пояснив представник Єврокомісії.
Він ще раз наголосив, що Брюссель пропонує спільний європейський підхід, щоб спробувати впоратися із проблемою.
«Але це залежить від того, чи скасують ці держави-члени свої односторонні заходи… Будь ласка, не забувайте, що світло наприкінці тунелю полягає в тому, щоб ми всі вийшли з цього набагато сильніше, включаючи наших українських друзів», — зазначив Мамер.
Він підтвердив, що Єврокомісія пропонує превентивні заходи на кілька місяців проти чотирьох видів агропродукції з України — пшениця, кукурудза, соняшник та ріпак, тоді як щодо скарг на низку іншої української агропродукції спочатку буде проведено розслідуівння.
Спікер також повідомив, що Єврокомісія, як і раніше, планує продовжити введене в червні 2022 року скасування мит на імпорт української продукції ще на рік, розглядаючи як тимчасове.
Він також просив утриматися від обговорення будь-яких довгострокових рішень щодо перехідного режиму для України, оскільки переговори про приєднання країни до Євросоюзу ще не розпочиналися.
«Єдина річ, на якій ми збираємося зосередитися, і яка дійсно є довгостроковою, — це зниження вартості транспортування Шляхами солідарності, щоб український експорт, зокрема сільськогосподарської продукції, міг продовжувати досягати тих обсягів і тих країн, які ми бачили в минулому», — вказав Мамер.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
15 квітня Польща заборонила ввезення зерна з України. Польські аграрії протягом кількох місяців протестували проти перевезення через Польщу до третіх країн української агропродукції. Вони заявляли, що значна частина українського зерна не вирушає транзитом далі, а осідає у Польщі, створюючи дисбаланс на польських ринках та знижуючи ціни на продукцію польських фермерів.
Пізніше про тимчасову заборону на імпорт зернових та олійних культур, а також деяких інших сільськогосподарських продуктів з України заявили Угорщина та Словаччина. 19 квітня до них приєдналася Болгарія, яка дозволила лише транзит.
Представник Єврокомісії з питань сільського господарства та торгівлі Міріам Гарсія Феррер заявила, що ЄС виступає проти такої заборони.
18 квітня Мінагрополітики повідомило, що Україна та Польща домовилися відновити транзит українського зерна.
19 квітня Угорщина заявила, що заборонила імпорт до країни 25 видів сільгосптоварів з України, але дозволила їхній транзит на особливих умовах.
Також повідомлялося, що Румунія не обмежуватиме транзит українського зерна через порти.