Андрій Пишний, голова НБУ (Фото:Александр Медведев / NV) Національний банк України (НБУ), який нещодавно скоротив термін повернення валютної виручки агроекспортерів зі 180 до 90 днів, і надалі протидіятиме «чорному експорту» і боротиметься з неповерненням валютної виручки, зокрема за рахунок вибудовування нових відносин із Держподатслужбою і Держмитслужбою, заявив голова НБУ Андрій Пишний. Глава НБУ уточнив, що наразі скорочення терміну повернення валютної виручки торкнулося тільки агроекспорту, і Нацбанк й надалі підтримуватиме уряд у цьому питанні, з огляду на важливість зернового коридору, зокрема для платіжного балансу України. Про це він заявив на щорічному форумі корпоративних директорів Професійної асоціації корпоративного управління в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
Читайте також: Тарас Котов Чому мільярди гривень не заходять в українську економіку
«Ми будемо робити все для того, щоб експортна виручка поверталася в Україну. Сьогодні її неповернення сягає $8 млрд, якщо не більше. Ці $8 млрд — де вони? Які податки з них отримали українці?» — заявив Пишний.
Він навів дані Бюро економічної безпеки про 135 млрд грн експорту зерна невідомого походження, що означає його закупівлі за готівку на сірому ринку без сплати податків.
Голова Нацбанку закликав корпоративних директорів до побудови внутрішньої системи контролю, яка б унеможливила такі операції компаніями.
«Національний банк бачить усі операції і буде бачити ще більше. Ми разом із запровадженими обмеженнями зараз вибудовуємо нову систему комунікації з Державною митною службою та Державною податковою службою. Усе це робиться заради однієї мети: експортна виручка, золотовалютні резерви», — підкреслив Пишний.
За його словами, Нацбанк готовий до такої, «можливо, некомфортної, але дуже корисної, чесної, відвертої» дискусії та вислуховування потреб бізнесу.
Читайте також:
- Весняний настрій. Оптимістичні очікування українського бізнесу повернулись до довоєнного рівня — опитування НБУ
- «Не простий, інколи агресивний діалог». Як Нацбанк позбавляє Росію здатності продовжувати війну — Пишний
- Лише один сектор прогнозує зростання. У НБУ розповіли про песимістичні очікування бізнесу
Раніше повідомлялося, що 1 листопада 2023 року Кабінет міністрів ухвалив новий порядок експорту агропродукції, згідно з яким експортувати її зможуть тільки експортери, занесені до Державного аграрного реєстру, або компанії, які отримали ліцензію на такий експорт.
З 11 листопада НБУ вдвічі скоротив граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів, що класифікуються за 12 кодами — зі 180 до 90 календарних днів.
На рівні 90 днів встановили граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова), 2306 (жом), здійснених після 11 листопада.
З 5 квітня 2022 р. граничні строки розрахунків для таких операцій було встановлено на рівні 180 календарних днів.