Два з трьох слідів на стоянці в Шенінгені належать дітям, що дає змогу припустити, що на стоянці перебувала сім’я. І прийшла вона туди, відповідно, не полювати. «Залежно від сезону навколо озера були доступні рослини, фрукти, листя, пагони та гриби», — пишуть учені.
Інші сліди на цьому місці належать Palaeoloxodon antiquus, прямобивневому слону, який був удвічі більшим за мамонта або африканського слона. Це найпівнічніші з коли-небудь знайдених слідів палеолоксодонів і перші в Німеччині.
«Слонячі сліди, які ми виявили в Шенінгені, досягають значної довжини — 55 сантиметрів. У деяких випадках ми також виявили фрагменти дерева у відбитках, які були втиснуті тваринами в ще м’який ґрунт, — пояснив доктор Хорді Серанджелі, — Є також один слід носорога — Stephanorhinus kirchbergensis або Stephanorhinus hemitoechus — це перший слід плейстоценових видів, коли-небудь знайдений у Європі».